МЕРЕЖА МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

1. Пан-європейський транспортний коридор №3.

 

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород – Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна

Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

Меморандум про взаєморозуміння підписано в грудні 1996 року.

Головною проблемою транспортного коридору №5 на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подолання Карпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якої вивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічне обґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших велико вартісних споруд.

Що стосується залізничного сполучення, особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 є одноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час його технічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів, пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростанню обсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повного припинення руху поїздів цим напрямком.

 

У 2006 році завершена реалізація першого спільного з ЄБРР інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп», обсягом 100 млн.євро (кредит ЄБРР -75 млн.євро), на дільниці Чоп-Стрий, протяжністю 224 км;

 

 

 

2. Пан-європейський транспортний коридор №5.

3. Пан-європейський транспортний коридор №7

Дунайський (водний).

Країни учасниці: Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна

Протяжність: 1600 км, в тому числі по Україні - 70км.

 

До 1996 року, в зв'язку з ембарго Югославії, по цьому коридору міжнародні транзитні перевезення були обмежені.

У 2004 році введено першу чергу проекту з відновлення глибоководного судноплавного ходу Дунай – Чорне море і відновлено рух суден через канал.

З метою захисту гирла каналу та його морської частини від замулювання ведеться будівництво хвилезахисної дамби на підхідній частині морської акваторії. Продовжуються  днопоглиблювальні роботи другої черги проекту з відновлення глибоководного судноплавного ходу.

 

 

 

 

5. Міжнародний транспортний коридор Гданськ-Одеса

(Балтійське море—Чорне море) (Ягодин-Одеса)

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород – Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна

Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

Меморандум про взаєморозуміння підписано в грудні 1996 року.

Головною проблемою транспортного коридору №5 на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подолання Карпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якої вивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічне обґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших велико вартісних споруд.

Що стосується залізничного сполучення, особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 є одноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час його технічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів, пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростанню обсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повного припинення руху поїздів цим напрямком.

Продовжується реалізація реконструкції (відновлення) автомобільної дороги Київ – Чоп на що освоєно кредитів на суму 75 млн. дол. США.

6. Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (ТRАСЕСА)

 

У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції  під керівництвом ЄС Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан і Узбекистан домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море в Центральну Азію.

Програма ТRАСЕСА (англійська абревіатура "транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія") була розроблена як один із компонентів міждержавної програми Таcis. У 1996 році на конференції в Афінах до програми ТRАСЕСА було включено Україну. Маршрут проходження коридору визначено на карті.

Активна робота з реалізації Програми розпочалася з вересня 1998 року, коли в Баку Президенти 12 країн: України, Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан,  Казахстан і Узбекистан  підписали Основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія (далі ОБУ).

В березні 2000 року згідно з положеннями  ОБУ було створено Міжурядову Комісію (МУК) ТRАСЕСА (до її складу увійшли Міністри транспорту країн-учасниць ОБУ) та Постійний секретаріат з офісом у м.Баку.  Одночасно у кожній із 12 країн-учасниць були засновані Національні комісії і призначені Національні секретарі ТRАСЕСА. За час, що минув після підписання ОБУ відбулися три Конференції МУК ТRАСЕСА.

З 2000 року  ПС МУК ТRАСЕСА регулярно проводять засідання Робочих груп за участю Національних секретарів, експертів Єврокомісіїта ін.

З початку реалізації програми Tacis TRACECA Європейською Комісією було погоджено до реалізації та профінансовано  53 проекти на загальну суму 110 млн. ЄВРО, в тому числі:

-    39 технічного сприяння на суму 57, 7 млн. ЄВРО;

-    14 інвестиційних на суму 52,3 млн. ЄВРО.

Україна задіяна в реалізації 13 регіональних проектів технічної допомоги та 3 інвестиційних вартістю 8,2 млн. ЄВРО, спрямованих на розвиток інфраструктури Іллічівського морського порту та покращання роботи морської переправи Іллічівськ – Поті/Батумі (реалізовані в 1998 – 2000 рр.).

Україна, разом з іншими країнами-учасницями ОБУ, приймала участь в реалізації проектів технічного сприяння:

-  „Гармонізація прикордонних процедур” 2002 – 2003 рр.

-  „Єдина політика обкладання транзитним митом та тарифи” 2002–2003 рр.

-  „Загальна юридична база для транзитних перевезень” 2003 – 2004 рр.

-  „Координаційна група  TRACECA” 2002 – 2003 рр.

- „Техніко – економічне обґрунтування удосконалення автомобільних і залізничних прикордонних переходів між Молдовою та Україною і для модернізації мультимодольних  терміналів у Молдові і Україні” 2003 р.

- „Підвищення кваліфікації керівного складу транспортної галузі”2003-2005рр.

В Україні постійно проводиться робота щодо реалізації положень Основної багатосторонньої Угоди. Створена та працює Робоча група з питань організації виконання ОБУ. Також з метою якісного виконання вищезазначених проектів сформовані відповідні Міжвідомчі робочі групи. Представники України приймали активну участь в роботі усіх Конференцій МУК TRACECA  та засідань  Робочих груп Постійного секретаріату МУК TRACECA.

Однією із важливих ланок коридору Європа-Кавказ-Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну і Грузію. З 1996 року тут діє автомобільна, а з 1999 року залізнична поромна переправа Іллічівськ - Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливість після підписання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкрити регулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті-Іллічівськ-Варна. В 2004 році почала діяти залізнична поромна переправа Іллічівськ-Деренжі (Туреччина).

До 2002 року маршрут TRACECA в Україні  закінчувався в порту Іллічівськ. За пропозицією Міністерства транспорту України в кінці 2001 року, було прийнято рішення щодо продовження TRACECA сухопутною територією України від Іллічівська до прикордонного з Польщею пункту Ягодин (з перспективою виходу на Балтійське море).

 

Розвиток транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямком розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

З цією метою прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів України, яким визначені основні шляхи та завдання щодо створення функціонування та розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні та міжнародних транспортних звязків.

 

- від 30 жовтня 1996р. №1324 “Про створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи”;

- від 16 грудня 1996 р. №1512 “Про першочергові заходи щодо створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів”;

- від 04.08.1997р. №821 «Про затвердження Концепції створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної мереж»і.

- від 20.03.1998р. №346 «Про затвердження Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів України» (1998-2005 - І етап).

- від 12.04. 2006 р. №496 «Про затвердження Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів України на 2006-2010 роки» (ІІ етап).

 

Програми передбачають комплекс заходів з розбудови транспортно-дорожної інфраструктури національної транспортної мережі та міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшення пропускної спроможності, вдосконалення технології міжнародних перевезень, спрямованих на забезпечення реалізації основних напрямів державної політики щодо: приведення стану вітчизняної мережі у відповідність до норм і стандартів ЄС і інтеграції транспортної системи України до європейської; залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України.

На виконання першого етапу Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні передбачалось спрямувати 3013.7 млн. грн.

В процесі виконання заходів першого етапу Програми реалізовано ряд важливих проектів, направлених на вдосконалення, розвиток, та модернізацію транспортної інфраструктури, впровадження нових технологій та інформаційних систем загальним обсягом 8589,6 млн. грн.:

 

- відновлено та модернізовано7369 км залізничної колій;

- електрифіковано 597 км залізничної колії;

- побудовано та реконструйовано 457,8 км, відремонтовано 797,2 км автодоріг;

- завершено реалізацію першої Кредитної Угоди між Україною та ЄБРР з відновлення автомагістралі М-06 Київ-Чоп (100 млн.євро), розпочаті роботи з другого кредитного проекту (137 млн.євро);

- завершено будівництво автодороги Київ-Одеса (на дільниці Жашків-Червонознамянка);

- відкрито автомобільно-залізничну паромну переправу Іллічівськ-Поті-Батумі (проект Тасіs – TRACECA);

 - завершено перший етап будівництва (відновлення) глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море;

- в рамках програми Тасіs, за кошти технічної допомоги Єврокомісії побудовано автомобільний міст через р.Західний Буг на українсько-польському державному кордоні.

- організовано рух поїздів комбінованого транспорту: «Вікінг», за маршрутом Іллічівськ – Клайпеда – Іллічівськ та «Ярослав», за маршрутом Київ – Славкув.

Проведена значна робота з вдосконалення нормативно-правової бази. Прийнято закони України: «Про транзит вантажів», «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про єдиний збір, який справляється  у пунктах пропуску через державний кордон України», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» в частині звільнення від сплати ПДВ робіт та послуг при здійсненні транзитних перевезень та пасажирів. Україна приєдналась до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) та до Європейської угоди про важливі лінії міжнародних комбінованих перевезень.

Для реалізації Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки передбачено 15838,3 млн. грн., в т.ч 2293,3 млн. грн. з держбюджету.

Обсяги фінансування Програми розвитку мережі міжнародних транспортних коридорів на 2006–2010 роки

( млн. грн)

Напрямки фінансування	Усього	в т.ч. з Держбюджету
Розвиток залізничних МТК	301,1	-
Розвиток автомобільних МТК	13463,7	2214,7
Розвиток морського і річкового транспорту	2026,2	76,7
Розвиток транспортно-складських  (логістичних) центрів	45,0	-
Науково–дослідні та проектні роботи, аналітичні дослідження і розробка нормативних документів з питань вдосконалення роботи транспорту	3,3	1,9
Усього	15838,3	2293, 3

 

З початку реалізації другого етапу Програми (2006-2008 роки) на виконання заходів, передбачених Програмою спрямовано і освоєно 9136,2 млн. грн., що становить 57,7% від загального обсягу фінансування Програми і цільових інвестиційних проектів розвитку міжнародних транспортних коридорів.

За зазначений період:

- завершена реалізація другого спільного з ЄБРР інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп» обсягом 137 млн.євро (кредит ЄБРР -100 млн.євро);

- ведуться роботи з реалізації третього спільного з ЄБРР та ЄІБ інвестиційного проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп» загальним обсягом 486 млн.євро (кредити ЄБРР та ЄІБ – по 200 млн.євро);

- за рахунок коштів гранту ЄБРР (219 тис.євро) проведені інженерно-геологічні дослідження зони будівництва залізничного тунелю Бескид-Скотарське.;

- погоджено з ЄБРР докуметацію для проведення попередньої кваліфікації з відбору потенційних учасників тендеру на виконання проектних та будівельних робіт будівництва тунелю.

Важливим досягненням у вдосконаленні організації міжнародних перевезень стало запровадження технології перевезень міжнародних вантажів залізничним транспортом  без переоформлення товаро-транспортних документів, із застосуванням уніфікованої накладної - єдиного перевізного документа для транспортного права ЦІМ і СМГС. Узгоджені умови для здійснення таких перевезень з Німеччиною, Польщею, Чехією, Словаччиною, що створило необхідні передумови для розширення географії міжнародних перевезень за такою технологією.

Продовжується ініційована Укрзалізницею, як альтернатива морським перевезенням, робота по організації контейнерних перевезень поїздом «Новий шовковий шлях» залізницями Китаю-Казахстану-Російської Федерації-України до Польщі (Славкув), з подальшим розподілом вантажів у напрямку Німеччини, Угорщини, Словаччини, Чехії і інших країн Євросоюзу. Одним з основних стримуючих чинників організації таких перевезень є досить значна різниця рівня залізничних тарифів країн -учасників маршруту і проблеми їх узгодження.

У березні-квітні 2008 року залізницями Китаю, Казахстану, Росії, України, Словаччини та Чехії здійснено експериментальний пропуск контейнерного поїзда за маршрутом: Шеньчжень (Китай) - Пардубіце (Чехія)

Планом реалізації у 2009 році Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 15.05.2009 № 543 передбачено проведення подальшої роботи з розвитку та модернізації транспортно-дорожньої інфраструктури загальним обсягом понад 4086,5 млн. грн.

З розширенням Європейського Союзу постали нові задачі щодо рішень Загальноєвропейських транспортних конференцій з формування Пан’європейських (Критських) міжнародних транспортних коридорів та транспортних зон. На території ЄС формується нова система Транс’європейської транспортної мережі, а на території нових країн-членів ЄС, а також країн-кандидатів на вступ до ЄС діє новий широкомасштабний План розбудови Транс’європейської транспортної системи до 2020 року.

За ініціативою Європейської комісії Євросоюзу було утворено Групу високого рівня (ГВР), яка на основі пропозицій країн-учасниць ГВР  розробила карту основних маршрутів європейської транспортної мережі – мультимодальних осей, що поєднають країни-члени ЄС з новими країнами-сусідами та регіонами.

Єврокомісією визначено та затверджено 5 основних, пріоритетних напрямки європейських транспортних осей: північна, центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі між європейськими портами.

Територією України проходить центральна вісь, в рамках якої визначено основні маршрути:

 

Залізничні маршрути

 

Маршрут	Напрям маршруту	Протяжність (по території України)  км	Відремонтовано у 2009 р.
Маршрут 1	Зернове (кордон з РФ)/ Горностаївка (кордон з Білоруссю)–Ніжин–Київ–Жмеринка-Кучурган (кордон з Молдовою)/Одеса	1159	225,5 км, обсягом 165,9 млн.грн
Маршрут 2	Чоп (кордон зі Словаччиною та Угорщиною) / Мостиська 2 (кордон з Польщею)–Львів–Жмеринка Фастів–Дніпропетровськ-Красноармійськ–Дебальцеве–Красна Могила (кордон з Росією)/ Ясинувата–Квашине кордон з  РФ).	1994 (1792)	451,7 км, обсягом 277,5 млн.грн
Маршрут 3	Ізов/Ягодин (кордон з Польщею– Ковель–Здолбунів–Шепетівка–Козятин–Київ–Полтава–Харків–Куп’янськ–Тополі (кордон з  РФ)	1338 (1167)	224,6 км, обсягом 77,5 млн.грн

 

Протягом поточного року на зазначених маршрутах відремонтовано 901,8 км залізничної колії, загальним обсягом  520,9 млн.грн.. в тому числі:

-          за напрямком маршруту № 1 – 225,5 км, обсягом 165,9 млн.грн.;

-          за напрямком маршруту № 2 – 451,7 км, обсягом 277,5 млн.грн.;

за напрямком маршруту № 3 – 224,6 км, обсягом 77,5 млн.грн.;

 

 

 

Автодорожні маршрути

 

Маршрут	Напрям маршруту	Протяжність (по території України)  км	Інтенсивність руху (авто на добу)
Маршрут  1	Берлін–Прага–Вроцлав–Ополе–Катовіце–Краків–Жешув–Краковець–Львів–Рівне–Житомир–Київ–Кіпті-Глухів–Бачівськ–Москва.	973	1800-13800
Маршрут 2	Варшава–Люблін–Хелм–Ягодин -Ковель–Коростень–Київ–Полтава–Харків–Дебальцеве–Луганськ– Ізварине Волгоград	630	1100-24000
Маршрут 3	Варшава–Люблін–Хелм–Ягодин  -Ковель–Коростень–Київ–Полтава–Харків–Дебальцеве–Луганськ–Ізварине–Волгоград	1377	2300-36000
Маршрут 4 (проект)	Любляна–Загреб–Будапешт–Косини–Івано-Франківськ–Хмельницький-Вінниця–Київ (за новим напрямком)	735	16000-30000 (проектна)

 

Крім цього, запропоновані Україною інвестиційні проекти щодо будівництва контейнерного терміналу в Іллічівському МТП, створення інфраструктури і логістичного центру на залізничній станції Чоп, будівництво залізничного тунелю Бескид-Скотарське, реконструкція автодороги Львів-Краківець та Київ-Одеса ГВР включені до переліку інфраструктурних проектів першочергової категорії.

Зараз, за участю представників України, ведеться активна робота Робочої групи Європейській Комісії по транспорту з вивчення можливостей формування партнерства в рамках розширення транс’європейської Центральної транспортної осі, одним із ключових питань якої є підготовка та обговорення організаційних заходів щодо забезпечення координації і моніторингу проектів розвитку та загального управління Центральною віссю