Хартія про особливе партнерство між Україноюта Організацією Північноатлантичного договору

I. Розбудова розширених та поглиблених відносинміж Україною та НАТО

1. Україна та Організація Північноатлантичного договору(НАТО) і її держави-члени, що іменуються надалі Україна та НАТО, - базуючись на політичному зобов'язанні на найвищому рівні;
- визнаючи фундаментальні зміни у середовищі безпеки вЄвропі, які нерозривно пов'язали безпеку кожної держави до безпекивсіх інших, сповнені рішучості підсилити взаємну довіру таспівробітництво, з метою зміцнення безпеки і стабільності, таспівпрацювати у розбудові стабільної, мирної та неподільноїЄвропи;
- підкреслюючи глибоку трансформацію НАТО, що відбулася зкінця "холодної війни", та її триваючу адаптацію до реалійєвроатлантичної безпеки, що змінюються, включаючи підтримку з їїбоку, в кожному конкретному випадку, нових завдань в галузімиротворчих операцій, здійснюваних за повноваженнями Ради БезпекиООН або за відповідальністю ОБСЄ;
- вітаючи прогрес, досягнутий Україною, та очікуючи наподальші кроки з метою розвитку її демократичних інституцій,реалізації радикальних економічних реформ, та з метою поглибленняпроцесу інтеграції до всієї низки європейських та євроатлантичнихструктур;
- відзначаючи позитивну роль НАТО у підтриманні миру істабільності в Європі та у сприянні більшій довірітранспарентності у євроатлантичному регіоні, а також їївідкритість для співробітництва з новими демократіямиЦентрально-Східної Європи, невід'ємною частиною якої є Україна;
- будучи переконаними, що незалежна, демократична тастабільна Україна є одним з ключових факторів забезпеченнястабільності в Центрально-Східній Європі та на континенті вцілому;
- беручи до уваги важливість міцних та сталих відносин міжУкраїною та НАТО та визнаючи значний прогрес, досягнутий врізнобічних сферах діяльності з метою розвитку розширених,поглиблених і тісніших відносин між Україною та НАТО на засадах,створених Спільною Заявою для преси від 14 вересня 1995 р.;
- бажаючи і надалі розширювати та інтенсифікувати своєспівробітництво в рамках Ради Євроатлантичного партнерства,включаючи розширену та поглиблену програму Партнерства зарадимиру;
- вітаючи їхнє практичне співробітництво в рамках Силвтілення (Стабілізаційних сил) та інших миротворчих операцій натериторії колишньої Югославії;
- поділяючи погляд, що відкритість Альянсу для нових членів,у відповідності до Статті 10 Вашингтонського Договору, спрямованана зміцнення стабільності в Європі та безпеки всіх держав в Європібез відновлення ліній розподілу беруть на себе зобов'язання, наоснові цієї Хартії, у подальшому розширити та посилити своєспівробітництво та розвивати особливе та ефективне партнерство,яке сприятиме забезпеченню більшої стабільності та спільнихдемократичних цінностей в Центрально-Східній Європі.

II. Принципи розвитку відносин між Україною та НАТО

 2. Україна та НАТО базуватимуть свої відносини на принципахта зобов'язаннях, згідно з міжнародним правом та міжнароднимимеханізмами, включаючи Статут ООН, Хельсінкський Заключний акт(994_055) та наступні документи ОБСЄ. Відповідно, Україна і НАТОпідтверджують свої зобов'язання:
- визнавати, що безпека всіх держав у регіоні ОБСЄ єнеподільною, що жодна країна не може будувати свою безпеку зарахунок безпеки іншої країни, та що жодна країна не можерозглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу;
- утримуватися від загрози силою або використання сили протибудь-якої держави будь-яким чином, не сумісним з принципамиСтатуту ООН або Хельсінкського Заключного акта, якими керуютьсякраїни-учасниці;
- визнавати невід'ємне право всіх держав вільно обирати тазастосовувати власні засоби забезпечення безпеки, а також правосвободи вибору або зміни своїх засобів забезпечення безпеки,включаючи союзницькі договори, по мірі їх еволюції;
- поважати суверенітет, територіальну цілісність та політичнунезалежність всіх інших держав, непорушність кордонів та розвитокдобросусідських відносин;
- визнавати верховенство права, зміцнювати демократію,політичний плюралізм та ринкову економіку;
- визнавати права людини та права осіб, що належать донаціональних меншин;
- запобігати конфліктам та врегульовувати спори мирнимизасобами у відповідності до принципів ООН та ОБСЄ.
3. Україна підтверджує свою рішучість продовжувати військовуреформу, зміцнювати демократичний та цивільний контроль надзбройними силами та підвищувати їхню оперативно-технічнусумісність зі збройними силами НАТО та країн-партнерів. НАТОпідтверджує свою підтримку зусиллям України у цих галузях.
4. Україна вітає триваючу активну адаптацію НАТО до реалійєвроатлантичної безпеки, що змінюються, та її роль у співпраці зіншими міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ, ЄвропейськийСоюз, Рада Європи і Західноєвропейський Союз, у сприянні зміцненнюєвроатлантичної безпеки та покращенню загального клімату довіри вЄвропі.

III. Сфери консультацій та/або співробітництва між Україною та НАТО

 5. Підтверджуючи спільну мету у застосуванні широкого спектрупитань для консультацій та співробітництва, Україна та НАТОзобов'язуються розвивати та зміцнювати свої консультації та/абоспівробітництво у сферах, наведених нижче. В цьому контекстіУкраїна та НАТО підтверджують своє зобов'язання повною міроюрозвивати РЄАП та розширену і поглиблену ПЗМ. Це включає участьУкраїни в операціях, включаючи миротворчі операції, в кожномуконкретному випадку, за повноваженнями Ради Безпеки ООН, або завідповідальністю ОБСЄ, а також у разі залучення до таких операційОб'єднаних загальновійськових тактичних сил (ОЗТС), участь у нихУкраїни на початковому етапі, що в кожному конкретному випадку єпредметом рішень Північноатлантичної Ради щодо окремих операцій.
6. Консультації між Україною та НАТО стосуватимуться питань,які становлять спільний інтерес, зокрема:
- політичних питань та питань, що стосуються безпеки, зокремарозвитку євроатлантичної безпеки та стабільності, включаючибезпеку України;
- запобігання конфліктам, управління кризами, підтриманнямиру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, беручи доуваги роль ООН та ОБСЄ у цій галузі;
- політичних та оборонних аспектів нерозповсюдження ядерноїбіологічної та хімічної зброї;
- контролю над озброєннями та роззброєння, включаючи питання,що стосуються Договору про звичайні збройні сили в Європі(Договору про ЗЗСЄ), Договору про відкрите небо та заходівзміцнення довіри і безпеки за Віденським Документом 1994 р.;
- експорту озброєнь та передачі супутніх технологій;
- боротьби з контрабандою наркотиків та тероризмом.
7. Сфери консультацій та співробітництва, зокрема, шляхом спільних семінарів, спільних робочих груп та інших програм співробітництва, включатимуть широке коло тем, таких як:
- цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій такатастроф;
- цивільно-військові відносини та демократичний контроль надзбройними силами, а також військова реформа в Україні;
- оборонне планування, бюджет, політичні питання, питаннястратегії та концепції національної безпеки;
- оборонна конверсія;
- військове співробітництво між Україною та НАТО івзаємосумісність;
- економічні аспекти безпеки;
- науково-технологічні питання;
- аспекти безпеки у сфері довкілля, включаючи ядерну безпеку;
- дослідження і розробки з питань використання космічного таповітряного простору, через Дорадчу Групу з аерокосмічнихдосліджень та розвитку (ДГАДР).
8. Окрім того, Україна та НАТО якомога ширше пророблятьможливості співробітництва у наступних сферах:
- у сфері озброєнь (поза межами діалогу в рамках Конференціїкерівників національних органів держав-членів НАТО у галузіозброєнь);
- військова підготовка, в тому числі проведення навчань врамках ПЗМ на території України і сприяння з боку НАТОукраїнсько-польському миротворчому батальйону;
- сприяння співробітництву у галузі оборони між Україною таїї сусідами.
9. До цього можуть бути додані інші сфери консультацій таспівробітництва за обопільною домовленістю на основі надбаногодосвіду.
10. Враховуючи важливість інформаційної діяльності дляпокращення обопільної обізнаності та розуміння, НАТО заснувалаЦентр інформації та документації в Україні. Українська стороназабезпечить повну підтримку діяльності Центру у відповідності зМеморандумом про взаєморозуміння між урядом України та НАТО,підписаним у Києві 7 травня 1997 р.

IV. Практичні механізми для консультацій та співробітництва між Україною та НАТО

 11. Консультації та співробітництво, як це визначено в ційХартії, будуть втілюватися через:
- зустрічі між Україною та НАТО на рівні ПівнічноатлантичноїРади з періодичністю, яка буде визначена за взаємним погодженням;
- зустрічі між Україною та НАТО з відповідними комітетамиНАТО за взаємним погодженням;
- взаємні візити високого рівня;
- механізми військового співробітництва, включаючиперіодичні зустрічі з найвищими військовими керівниками країн НАТОта заходи в рамках розширеної та поглибленої програми Партнерствозаради миру;
- військова місія зв'язку України буде заснована як частинамісії України при НАТО в Брюсселі. НАТО зберігає за собою правовідповідно заснувати військову місію зв'язку НАТО в Києві.
Зустрічі, зазвичай, відбуватимуться у штаб-квартирі НАТО уБрюсселі. За виключних обставин вони можуть бути проведені убудь-якому іншому місці, включаючи Україну, за взаємною згодою.
Зустрічі, як правило, відбуватимуться на основі погодженогографіка.
12. Україна та НАТО розглядають свої відносини як динамічнийпроцес, що розвивається. Для забезпечення якнайповнішого розвиткусвоїх відносин та втілення положень цієї Хартії,Північноатлантична Рада періодично зустрічатиметься з Україною, якправило, не рідше двох разів на рік, як Комісія Україна - НАТО.
Комісія Україна - НАТО не буде повторювати функції іншихмеханізмів, згаданих у цій Хартії, а натомість збиратиметься длязагальної оцінки стану розвитку відносин, огляду за процесомпланування та розробки пропозицій щодо шляхів покращення абоподальшого розвитку співробітництва між Україною та НАТО.
13. Україна і НАТО заохочуватимуть розширений діалог таспівробітництво між Верховною Радою та ПівнічноатлантичноюАсамблеєю.

V. Співробітництво заради більш безпечної Європи

Союзники по НАТО продовжуватимуть підтримувати суверенітет танезалежність України, її територіальну цілісність, демократичнийрозвиток, економічне процвітання та її статус без'ядерної держави,а також принцип непорушності кордонів, як ключові фактористабільності та безпеки в Центрально-Східній Європі та наконтиненті в цілому.
15. Україна та НАТО створять кризовий консультативниймеханізм для проведення спільних консультацій в будь-якомувипадку, коли Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальнійцілісності, політичній незалежності або безпеці.
16. НАТО вітає та підтримує той факт, що Україна отрималагарантії безпеки від всіх п'яти ядерних держав-учасниць Договорупро нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як без'ядернадержава-учасниця ДНЯЗ і нагадує про зобов'язання, взяті США,Великою Британією разом з Росією, а також Францією водносторонньому порядку, які у 1994 році в Будапешті прийнялиісторичне рішення надати гарантії безпеки Україні як без'ядернійдержаві-учасниці ДНЯЗ.
Визначне рішення України позбутися ядерної зброї таприєднатися до ДНЯЗ як без'ядерна держава стало значним внеском усправу зміцнення безпеки та стабільності в Європі та створилоУкраїні особливий образ у світовій спільноті. НАТО вітає рішенняУкраїни підтримати необмежене продовження ДНЯЗ та її внесок увиведення та знищення ядерної зброї, яка базувалася на їїтериторії.
Посилене співробітництво України з НАТО розширить тапоглибить політичний діалог між Україною та членами Альянсу зширокого кола питань безпеки, включаючи ядерні питання. Це зробитьвнесок у покращення загального середовища безпеки в Європі.
17. Україна і НАТО беруть до уваги набуття чинності"фланговим документом" Договору про звичайні збройні сили в Європі15 травня 1997 р. Україна і НАТО продовжать співробітництво упитаннях, які становлять спільний інтерес, таких як адаптаціяДоговору про ЗЗСЄ. Україна і НАТО мають намір покращити діюДоговору про ЗЗСЄ у обставинах, що змінюються, та, таким шляхом, безпеку кожної держави-учасниці, незалежно від того, чи належить вона до військово-політичних союзів. Вони поділяють точку зору, що присутність іноземних військ на території держави-учасниці має базуватися на міжнародному праві, вільно висловленій згоді цієї держави, або відповідному рішенні Ради Безпеки ООН.
18. Україна вітає заяву країн-членів НАТО, що "розширення Альянсу не потребуватиме змін у теперішній організації ядерних сил НАТО, та, виходячи з цього, країни-члени НАТО не мають жодних намірів, планів і причин розміщувати ядерну зброю на території нових членів, та жодної потреби змінювати будь-який з аспектів організації ядерних сил або ядерної політики НАТО і не вбачають жодної потреби робити це у майбутньому".
19. Україна та країни-члени НАТО продовжуватимуть повністювиконувати всі угоди щодо роззброєння, нерозповсюдження ядерноїзброї та контролю над озброєннями, та заходів зміцнення довіри ібезпеки, сторонами яких вони є.
Ця Хартія набуває чинності з моменту підписання.
Ця Хартія складена у двох оригіналах, кожний українською,англійською та французькою мовами, причому всі три тексти маютьоднакову силу.

Підписано в м. Мадриді (Іспанія), 9 липня 1997 р.

За Україну За Організацію Північноатлантичного договору

Президент України Генеральний секретар НАТО 
Бельгія, Греція, Данія,
Ісландія, Іспанія, Італія,
Канада, Люксембург,
Нідерланди, Німеччина,
Норвегія, Португалія,
Великобританія, США,
Туреччина, Франція.

"Голос України", 11 липня 1997 року, N 127 (1627).

Версія для друку Додати в обране