Деятельность Министерства

Транспортные коридоры

Карта сайта

Расширенный Поиск

01135, г. Киев-135,
пр. Победы, 14
+38044 351-40-01
факс +38044 486-72-06
довідка +38044 461-50-09

офіційний сайт всеукраїнської транспортної газети Магістраль

МЕРЕЖА МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

8 июля 2010 г. року, 11:32

Міжнародний транспортний коридор - це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства.

Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (31.10.1991 р., Прага), Другої (14-16.03.1994 р., Кріт) та Третьої (23-25.06.1997р., Гельсінкі) Пан-Європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Пан-європейських міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву “критські”.

Територією України проходять такі міжнародні транспортні коридори:

- Пан-європейський №3.

- Пан-європейський №5

- Пан-європейський №7 Дунайський (водний)

- Пан-європейський №9

- Гданськ – Одеса (Балтійське море – Чорне море)

- Європа – Кавказ – Азія (ТРАСЕКА)

Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

Прийнято постанови Кабінету Міністрів України:

- від 30 жовтня 1996р. №1324 “Про створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи”;

- від 16 грудня 1996 р. №1512 “Про першочергові заходи щодо створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів”;

- від 04.08.1997р. №821 про затвердження Концепції створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної мережі.

- від 20.03.1998р. №346 про затвердження Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів України.

Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на розбудову міжнародних транспортних коридорів на період до 2005 року, прискорення розвитку всіх видів транспорту та автомобільних доріг. Вона включає проведення науково-дослідних робіт з визначення вантажо- і пасажиропотоків на транспортних коридорах, нормативно-правового забезпечення їх створення і функціонування, тарифної політики, оптимізації транспортних процесів, вдосконалення системи пропуску транспортних потоків через державний кордон, а також реалізацію інвестиційних проектів, з модернізації МТК.

За 1998-2004 роки реалізовано ряд важливих завдань Програми. На модернізацію інфраструктури МТК, впровадження нових технологій, розвиток інформаційних систем, проведення науково-дослідних робіт спрямовано близько 3,8 млрд. грн., в тому числі:

- на залізничному транспорті – 1 579 млн.грн.;

- по автомобільних дорогах – близько 1 322 млн.грн.;

- по морських портах – до 912 млн.грн.

У зв’язку з закінченням терміну виконання програми в поточному році Мінтрансзв’язком України розробляється нова програма розвитку та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів України на 2006 – 2010 роки.

Програмою передбачається:

- розбудова автомобільної та залізничної мережі міжнародних транспортних коридорів, морських та річкових портів, приведення її у відповідність до європейських стандартів, як складової транс’європейської та євроазіатської мережі МТК;

- створення комплексу послуг, що відповідають міжнародним стандартам;

- покращення якості міжнародних перевезень та підвищення конкурентноздатності транспортних послуг до рівня, привабливого для вантажовласників і пасажирів;

- удосконалення та адаптація законодавчої і нормативно-правової бази до європейських вимог з питань здійснення розбудови національної мережі МТК;

- кардинальне покращення показників ефективності перевезень, а також створення умов ефективної господарської діяльності;

- визначення єдиної системи пріоритетів та шляхів їх реалізації на окремих маршрутах міжнародних транспортних коридорів, основних напрямків і задач у сфері розвитку національної мережі МТК на період до 2020 року;

- створення надійної матеріально-технічної бази морських та річкових портів, яка відповідає у кількісному і якісному відношенні вимогам розвитку зовнішньої торгівлі;

- вдосконалення технологій перевезень з метою підвищення швидкості перевезень, зменшення простоїв, особливо на прикордонних станціях.

1. Пан-європейський транспортний коридор №3.

Маршрут: Берлін (Дрезден) - Вроцлав -Львів-Київ;

Країни учасниці: Німеччина, Польща, Україна

Протяжність основного ходу: 1640 км., в тому числі по Україні:

- залізничний: - 694 км.

- автодорожний: - 611,7 км.

Меморандум про взаєморозуміння щодо коридору №3 підписано в вересні1996 року Міністрами транспорту України, Німеччини і Польщі.

Залізничний маршрут цього транспортного коридору повністю електрифікований, двоколійний і обладнаний пристроями автоблокування (648 км).

Існуюча залізнична інфраструктура коридору за більшістю показників, відповідає загальноєвропейським вимогам.

В 2003 р. на станції Мостиська ІІ Львівської залізниці введено в дію колієперевідний пристрій для автоматичної зміни колісних пар системи SUW 2000 для переходу з національної колії 1520мм на європейську 1435 мм.

Протяжність автомобільних доріг загального користування, які є складовою МТК№ 3 по території України становить - 617 км.

В 2002 році за кошти Європейського Союзу побудовано мостовий перехід через річку Західний Буг на українсько-польському державному кордоні. Побудований і діє у відповідності до європейських стандартів автомобільний пункт пропуску Краковець.

В районі пункту пропуску «Ягодин» створений залізничний термінал, а в Раві-Руській спільними зусиллями України та Польщі, за участю приватного капіталу, створений транспортно-складський комплекс.

В рамках реалізації проекту TACIS здійснюється підготовка до реконструкції міжнародних пунктів пропуску на україно-польському кордоні «Ягодин-Дорогуськ», «Рава-Русская-Хребенне», а також пункт пропуску «Ужгород-Вишнє Нємєцьке» на україно-словацькому кордоні.

2. Пан-європейський транспортний коридор №5.

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна

Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

Меморандум про взаєморозуміння підписано в грудні 1996 року.

Головною проблемою транспортного коридору №5 на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подолання Карпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якої вивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічне обґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших велико вартісних споруд.

Що стосується залізничного сполучення, особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 є одноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час його технічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів, пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростанню обсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повного припинення руху поїздів цим напрямком.

Продовжується реалізація реконструкції (відновлення) автомобільної дороги Київ – Чоп на що освоєно кредитів на суму 75 млн. дол. США.

3. Пан-європейський транспортний коридор №7

Дунайський (водний).

Країни учасниці: Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна

Протяжність: 1600 км, в тому числі по Україні - 70км.

До 1996 року, в зв'язку з ембарго Югославії, по цьому коридору міжнародні транзитні перевезення були обмежені.

У 2004 році введено першу чергу проекту з відновлення глибоководного судноплавного ходу Дунай – Чорне море, що дозволить активізувати діяльність українських транспортних підприємств та збільшити вантажообіг на українській ділянці МТК № 7

4. Пан-європейський транспортний коридор №9

Проходження: Гельсінкі - Санкт-Петербург - Вітебськ - Київ(Москва) - Одеса (Кишинів) - Пловдів - Бухарест - Александрополіс (з 4-ма відгал.)

(Фінляндія, Росія, Україна, Білорусь, Молдова, Румунія, Греція)

Протяжність основного ходу: 3400 км., в тому числі по Україні:

- залізничний: 1496 км.

- автодорожний: 996,1 км.(в т.ч. відгалуження -152,4 та 242,4км)

Меморандум взаєморозуміння по розвитку Крітського коридору № 9 було підписано в жовтні 1995 року.

Передбачений основний напрямок коридору №9 пролягає по території України по магістралях М-01 та М-05 від кордону з Білоруссю через Чернігів та Київ до Одеси. У 2004 році завершено будівництво першої черги швидкісної автомагістралі за напрямком Жашків - Червонознамянка. Відновлення автомобільної дороги за зазначеним напрямком дозволить проїзд автопоїздів загальною масою 40 тонн, що сприятиме підвищенню об’ємів перевезень у міжнародному сполученні.

5. Міжнародний транспортний коридор Гданськ-Одеса

(Балтійське море—Чорне море) (Ягодин-Одеса)

Маршрут: Трієст - Любляна - Будапешт - Братислава - Ужгород - Львів

Країни учасниці: Італія, Словенія, Угорщина, Словаччина, Україна

Протяжність - 1595 км., в тому числі по Україні:

- залізничний - 266 км.

- автодорожний - 338,7 км.(в тому числі відгалуження 47,2 км)

Меморандум про взаєморозуміння підписано в грудні 1996 року.

Головною проблемою транспортного коридору №5 на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подолання Карпатських гір. Для нової автомобільної траси, питання про будівництво якої вивчається вже декілька років та для якої виконано Техніко-економічне обґрунтування, виникає необхідність будівництва великого тунелю та інших велико вартісних споруд.

Що стосується залізничного сполучення, особливою проблемою при облаштуванні міжнародного транспортного коридору №5 є одноколійний Бескидський тунель, який побудовано в 1886 році і на цей час його технічний стан вкрай незадовільний. Тунель обмежує швидкість руху поїздів, пропускну та перевізну спроможність всього коридору, перешкоджає зростанню обсягів перевезень. Подальше погіршення його стану може призвести до повного припинення руху поїздів цим напрямком.

Продовжується реалізація реконструкції (відновлення) автомобільної дороги Київ – Чоп на що освоєно кредитів на суму 75 млн. дол. США.

6. Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (ТRАСЕСА)

У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції під керівництвом ЄС Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан і Узбекистан домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору з Західної Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море в Центральну Азію.
Програма ТRАСЕСА (англійська абревіатура "транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія") була розроблена як один із компонентів міждержавної програми Таcis. У 1996 році на конференції в Афінах до програми ТRАСЕСА було включено Україну. Маршрут проходження коридору визначено на карті.
Активна робота з реалізації Програми розпочалася з вересня 1998 року, коли в Баку Президенти 12 країн: України, Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Казахстан і Узбекистан підписали Основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія (далі ОБУ).
В березні 2000 року згідно з положеннями ОБУ було створено Міжурядову Комісію (МУК) ТRАСЕСА (до її складу увійшли Міністри транспорту країн-учасниць ОБУ) та Постійний секретаріат з офісом у м.Баку. Одночасно у кожній із 12 країн-учасниць були засновані Національні комісії і призначені Національні секретарі ТRАСЕСА. За час, що минув після підписання ОБУ відбулися три Конференції МУК ТRАСЕСА.
З 2000 року ПС МУК ТRАСЕСА регулярно проводять засідання Робочих груп за участю Національних секретарів, експертів Єврокомісіїта ін.
З початку реалізації програми Tacis TRACECA (1993 – 2004 роки) Європейською Комісією було погоджено до реалізації та профінансовано 53 проекти на загальну суму 110 млн. ЄВРО, в тому числі:

- 39 технічного сприяння на суму 57, 7 млн. ЄВРО;
- 14 інвестиційних на суму 52,3 млн. ЄВРО.

Україна задіяна в реалізації 13 регіональних проектів технічної допомоги та 3 інвестиційних вартістю 8,2 млн. ЄВРО, спрямованих на розвиток інфраструктури Іллічівського морського порту та покращання роботи морської переправи Іллічівськ – Поті/Батумі (реалізовані в 1998 – 2000 рр.).
Україна, разом з іншими країнами-учасницями ОБУ, приймала участь в реалізації проектів технічного сприяння:

- „Гармонізація прикордонних процедур” 2002 – 2003 рр.
- „Єдина політика обкладання транзитним митом та тарифи” 2002–2003 рр.
- „Загальна юридична база для транзитних перевезень” 2003 – 2004 рр.
- „Координаційна група TRACECA” 2002 – 2003 рр.
- „Техніко – економічне обґрунтування удосконалення автомобільних і залізничних прикордонних переходів між Молдовою та Україною і для модернізації мультимодольних терміналів у Молдові і Україні” 2003 р.
- „Підвищення кваліфікації керівного складу транспортної галузі”2003-2005рр.

В кінці минулого року розпочалась реалізація проекту „Сприяння торгівлі та інституційна підтримка” згідно з технічним завданням якого в м. Києві відкрито офіс проекту. Термін виконання проекту – 2 роки.
Зараз ведеться погодження технічних завдань ще до трьох проектів за кошти Єврокомісії.
В Україні постійно проводиться робота щодо реалізації положень Основної багатосторонньої Угоди. Створена та працює Робоча група з питань організації виконання ОБУ. Також з метою якісного виконання вищезазначених проектів сформовані відповідні Міжвідомчі робочі групи. Представники України приймали активну участь в роботі усіх Конференцій МУК TRACECA та засідань Робочих груп Постійного секретаріату МУК TRACECA.
Однією із важливих ланок коридору Європа-Кавказ-Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну і Грузію. З 1996 року тут діє автомобільна, а з 1999 року залізнична паромна переправа Іллічівськ - Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливість після підписання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкрити регулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті-Іллічівськ-Варна. В 2004 році обсяг перевезень на лінії Іллічівськ-Поті перевищував 1 млн.тонн. В 2004 році почала діяти залізнична поромна переправа Іллічівськ-Деренжі (Туреччина).
До 2002 року маршрут TRACECA в Україні закінчувався в порту Іллічівськ. За пропозицією Міністерства транспорту України в кінці 2001 року, було прийнято рішення щодо продовження TRACECA сухопутною територією України від Іллічівська до прикордонного з Польщею пункту Ягодин (з перспективою виходу на Балтійське море).
Згідно з попередньою інформацією в квітні ц.р. планується провести в м. Баку четверту Конференцію МУК TRACECA на якій крім інших буде розглянуто питання про приєднання до ОБУ Ірану, Афганістану та Пакистану. Головування в МУК перейде до Азербайджану.

Версия для печати Print Додати в обране